В 2007 році найкращим приватним керуючим активами став не хтось з акул фінансового ринку, а 51 – річний мешканець Нью- Йоркського району Квінс Джон Полсон. Його інвестфонд Paulson&Co зумів заробити на падаючому американському ринку 3.7 мільярдів доларів, залишивши далеко позаду і Джорджа Сороса з його фондом Quantum Endowment Fund ($2,9 млрд.) та колишнього математика Джеймса Сімонса з його фондом Renaissance Technologies Corp. ($2,8 млрд).
Цей вражаючий результат забезпечив Полсону перше місце в самому престижному рейтингу керуючих, який з 2002 року складає журнал Альфа. Видання не без підстав зазначає, що результат Полсона – найбільш вражаюче досягнення в зароблянні грошей керуючими в новій історії фінансового світу.
Успіх Полсона найбільш вражаючий у зрівнянні з результатами його колег. Згідно даних Альфа, 25 найкращих хедж фондів в світі в середньому зуміли заробити за рік всього по 892 мільйони доларів, тобто вчетверо менше Paulson&Co. А заповітний 1 мільярд в 2007 році вдалося отримати лише 5 керуючим. За виключенням Полсона, Сороса та Сімонса, це Філіп Фалкон і Кеннет Гріфін.
Хто ж такий цей Полсон та на чому він заробив свої 3.7 мільярди доларів?
Темна конячка
Ділова преса говорить, що про нову зірку фінансового світу відомо зовсім небагато. Випускник Нью Йоркського університету, він отримав МВА в Гарварді, до 1994 року працював у відділі злиття та поглинань в банку Bear Stearns. Звільнившись з цього банку Полсон відкрив свою власну інвестиційну компанію Paulson&Co, причому спочатку в управлінні у нього знаходилось лише 2 мільйони доларів.
Декілька років справи компанії йшли так собі – до кінця 2002 року об’єм активів, які знаходились під її управлінням виріс всього лиш до 500 мільйонів. До 2006 року компанія була фактично невідомою, за вийнятком вузького кола експертів. Навіть сайт Paulson&Co був зроблений виражено мінімалістично – він складався з привітання чорними буквами на білому листі паперу на зеленому фоні грошей та стартову сторінку. Більше компанія у вільному доступі не вважає за необхідне розказати про себе практично нічого.
Загадкові інвестори
Різкий взлет фондів під управлінням Полсона припав на 2007 рік. Саме тоді штат компанії розрісся до 45 осіб, а об’єм довірених фондам Полсона в управління коштів виріс в тисячі разів – до 28 мільярдів. 95% цих грошей належать бажаючим бути невідомими інституціональним інвесторам, тобто інвестиційним та пенсійним фондам, страховим компаніям та банкам. Як же він досяг такого успіху?
В короткій біографії Полсона та історії його фонду насправді багато питань без відповідей. Наприклад, можна тільки здогадуватись проте як Полсону ще до початку роботи в Bear Stearns вдалося стати партнером легенд Уолл стріту Леона Леві та Джона Неша, з якими він організував компанію Odyssey Partners. Проте головне питання заключається в тому, хто саме в лютому 2007 року настільки повірив в Paulson&Co., що дав фонду грошей на гру проти ринку. Хоча не потрібно заперечувати того, що Полсон в першу чергу обігнав всіх інших керуючих нічим іншим як власним розумом та здатністю йти проти більшості, йому б ніколи не вдалось допомогти обвалу американського іпотечного ринку тільки власними силами та своїми мільйонами. Для того, щоб криза була насправді лавиноподібною, в здутті американської іпотечної бульбашки повинні були прийняти участь дуже солідні гравці. А їх імена звичайно невідомі.
Вірне передбачення
Вважається, що Полсон чи не самим першим передбачив швидке та дуже болюче лопання іпотечної піраміди в США. Як запевняє Wall Street Journal, трапилося це приблизно так – сумніви відносно стійкості американської економіки почали крутитися в голові майбутньої зірки фінансового ринку ще в 2005 році. Тоді він почав продавати корпоративні облігації різних компаній, в надії, що папери впадуть в ціні і він зможе відкупити їх знову. Проте замість падіння ринки зростали, а фонд ніс великі збитки. Тоді Полсон зібрав аналітиків своєї компанії та доручив їм знайти сектор, в якому надувається бульбашка – в тому, що така бульбашка є він був впевнений на 100%. “Where is the bubble we can short?” – запитав він своїх співробітників. А ті у відповідь і вказали йому на неякісні іпотечні кредити.
В той час переважній більшості експертів ідея краху американського іпотечного ринку видавалася смішною. Великі інвестиційні компанії та банки, такі як Merril Lynch і Citigroup, отримували надприбутки саме на цінних паперах, які були забезпечені пулом з іпотечних закладних різної якості. Більшість оточуючих говорили нам, що ціни на нерухомість в США ніколи не впадуть на національному рівні та дефолту по ним ніколи не буде – сказав Полсон на одному зі своїх інтерв’ю. Проте, коли він придивився до ринку поближче, то побачив, що величезний сектор по суті мало чим забезпечений, а рейтингові агенства сильно переоцінили пули іпотечних облігацій, присвоївши їм набагато вищі рейтинги, ніж вони заслуговували. Тоді аналітики Paulson&Co вручну перевірили десятки тисяч іпотечних договорів, намагаючись зрозуміти їх реальну вартість – а конкретно те, чи зможуть господарі цих домів платити по закладним. Ці результати виявилися необнадійливими для ринку, проте добрими для самої компанії Полсона.
Перший успіх
Перший тривожний звоник прозвенів в січні 2006 року, коли одна з самих великих іпотечних компаній США Ameriquest Mortgage Co., визнала, що ряд кредитів був виданий з порушеннями встановлених правил, це обійшлось їй в 325 мільйонів доларів. Відчуваючи швидку кризу на іпотечному ринку, в червні 2006 року Полсон засновує Paulson Credit Opportunities Fund з капіталом всього лиш в 150 мільйонів, спеціально для гри на цьому ринку, та встає в позицію шорт, тобто продає взяті в кредит активи, сподіваючись потім викупити їх набагато дешевше. Він починає грати проти іпотечних паперів. Співінвесторами його фонду виступили в основному європейські фінансові структури.
Варто відмітити, що на цей раз Полсон діяв набагато обережніше, ніж в 2005 році з паперами автомобільних концернів. Він не почав активно грати на зниження занадто рано, і його фонд вистрілив саме в той момент, коли ринок ледве тримався і для його падіння було достатньо всього лиш невеликого поштовху. Проте на самому початку гри, тобто приблизно до початку 2007 року Полсон все одно ніс збитки. Єдине на чому йому вдалося хоч трохи заробити – на грі на зниження індексу ABX – до кінця 2006 року фонд Paulson Credit Opportunities Fund отримав на цьому прибуток в 20%. Друзі Полсона навіть почали відмовляти його від обраної ним стратегії. Проте замість цього він з твердістю, яку можна було би прийняти за впертість, заявив, що навпаки, збільшить інвестиції. Після цього він сказав своїй дружині, що успіх – це всього лише питання часу та почав боротися з постійними стресами п’ятикілометровими пробіжками по Нью- Йоркському центральному парку.
Цікаво, що серед вклавших гроші в антиіпотечні фонди Полсона був і родич Джорджа Сороса Пітер Сорос. На його думку ситуація на ринку складалася так, що хтось повинен був її підірвати, навіть не дивлячись на збитки – і цією людиною виявився саме Полсон.
Винагорода за терпіння
Як показав час, Полсон в своїх передбаченнях був правий. Коли в 2007 році на американському іпотечному ринку дійсно настала криза, і ціни на нерухомість різко пішли вниз, саме дивна тактика гри на зниження принесла Paulson&Co успіх, а найбільшим інвестиційним банкам багатомільярдні збитки. Початком великої гри стало 7 лютого 2007 року – про великі збитки заявила New Century Financial Corp., одна з самих великих іпотечних корпорацій США. Індекс ABX, який в липні 2006 року дорівнював 100, впав в район 60, а новий фонд Полсона тільки в кінці лютого заробив на цьому більше 60 % прибутку. Коли ж індекс впав в район 20, прибутки фонду ще більше виросли. Подейкують, що в цей час Полсон більше за все боявся, що його тактику буде використовувати хтось ще, тому він шаленів, коли його інвестори ділились з кимось його стратегічними ініціативами. Він навіть використовував спеціальні програми для того, щоб інвестори, які отримували його електронну пошту, не змогли її переслати іншим особам.
До кінця року на грі на зниження переоцінених іпотечних облігацій та пошуках в іпотечному лайні небагатьох дійсно якісних активів, які компанія скуповувала по рекордно низьким цінам, Paulson&Co вдалося заробити на підсумках року неймовірні прибутки. Credit Opportunities II почавши рік зі 130 мільйонів, закінчив його з активами в 3.2 мільярда доларів, отримавши 350 % прибутку, а Credit Opportunities I – всі 590 %.
Цікаво, що частину зароблених грошей Полсон віддав на благодійність – тим самим займачам, які стали невзмозі платити по іпотечним закладним. В жовтні він перевів 15 мільйонів Центру відповідального займача, цей фонд допомагає сім’ям, які стоять перед загрозою втратити право викупу закладного майна та втрати нерухомості. Разом з тим Полсону не звикати заробляти на тому, що хтось опинився не в змозі платити по іпотечним закладним – своє теперішнє помешкання та Нью – Йоркські апартаменти і великий дім в Хемптонсі на Лонг Айленді він придбав саме таким способом ще 15 років назад.
В 2010 році Полсон перевершив свій же рекорд – за 2010 рік його фонд заробив близько 5 мільярдів доларів. Дійсно, талановита людина.
Можливість торгувати на форекс не поповнюючи свій рахунок – 8 доларів на депозит від Nord Fx
