“Гроші в руках філософа можуть змінити цілий світ.”
Джордж Сорос
Джордж Сорос – одна з самих відомих фігур світу інвестицій. Якщо такі імена як Джон Темплтон, Едді Ламперт, Уорен Баффет відомі тільки невеликому колу спеціалістів, які мають безпосереднє відношення до сфери фінансів та економіки, то слава Сороса вийшла далеко за рамки цього кола. Людина, яка обрушила фунт стерлінгів не обмежується лише інвестиційною діяльністю. Джордж Сорос, добровільно віддавши частину своїх капіталів на благодійність, зумів залишити свій слід і в багатьох інших не фінансових сферах, та навіть в деякій мірі, вплинути на хід світової історії. Він зміг стати відомим не тільки як інвестор і спекулянт, а й як філософ, філантроп та ліберальний політичний діяч.
Його ім’я в Східній Європі пов’язано з символами падіння залізної завіси та початком епохи нових можливостей, відкритих кордонів та ринкових відносин.
Підтримуючи чехословацьку правозахисну організацію “Хартія – 77” та польський демократичний рух “Солідарність”, Сорос значно прискорив падіння соціалістичної системи не тільки в цих країнах, а й в Східній Європі в цілому.
Фонди, засновані Соросом, наразі діють в більш ніж 50 країнах Східної Європи та країн колишнього СРСР, Азії, Латинській Америці, Африці і США. Ціллю роботи цих фондів є підтримка інститутів відкритого суспільства в тих країнах, де вони функціонують. Мережа благодійних фондів по приблизним оцінкам за рік витрачає біля 400 мільйонів доларів на підтримку проектів в галузі охорони здоров’я, освіти, розвитку суспільства та в інших областях. Наприкінці 2003 року Сорос офіційно закінчив благочинницьку діяльність та фінансову підтримку фонду в Росії, проте створені Соросом структури і дотепер активно функціонують і без його активної участі.
Зараз Джордж Сорос живе в пентхаусі в центрі Нью Йорку. Він прибув на Манхеттен біля 50 років назад з великими амбіціями та всього з парою доларів в кишені. Сьогодні він набагато багатший та впливовіший ніж деякі країни, чиї прапори висять біля штаб квартири ООН недалеко від його теперішнього дому. Проте не дивлячись на це, ходяче втілення американської мрії, перша в світі людина, яка змогла всього за один рік заробити 20 мільярдів та прославилась перемогою над банком Англії, для всього світу залишається загадкою в багатьох речах. Журналісти та біографи так і не дійшли єдиної згоди, в чому ж знаходиться секрет його успіху.
Джордж Сорос народився 12 серпня 1930 року в Будапешті в сім’ї середнього достатку, але його справжнє ім’я було тоді Дйордь Шварц. Батьки Джорджа були єврейського походження, проте не були ортодоксальними евреями. Його батько Тивадар Шварц походив з небагатої сім’ї, був адвокатом, та одним з ключових фігур єврейської спільноти Будапешту. Проте його заняття виходили далеко за межі юридичної практики. Він був письменником, заснував літературний журнал, в якому сам публікувався та деякий час був його редактором. Мати Джорджа – Ерзебет Суц була з дуже багатої сім’ї. Тивадар Шварц був дуже цікавою людиною. Маючи добрий прибуток від власності сім’ї Ерзебет, він міг собі дозволити працювати всього декілька годин на день, ніколи не відмовляючи собі в забавах та гострих враженнях. Його ніяк не можна назвати трудоголіком – він надзвичайно хизувався тим, що йому вдавалося працювати менше, ніж його колегам. Одного разу він навіть втратив дуже перспективного клієнта, тому що йому сказали, що Шварц більшу частину свого часу проводить в басейні, кафе чи на льодовому катку.
Тивадар дуже полюбляв бути в небезпеці та відчувати задоволення від вміння ухилятись від сумних наслідків. Джордж Сорос вважає, що саме від батька він перейняв вміння справлятися з небезпекою та насолоджуватися ризиком, яке йому дуже допомогло при роботі на біржі. Тивадар навіть пішов добровільно на фронт в першу світову абсолютно не від патріотичних відчуттів, а просто з за того, що по його словам не хотів втратити таку унікальну можливість. Воюючи на стороні Австро – Угорщини він потрапив в російське ув’язнення та був відправлений в лагер для полонених в Сибіру, проте зміг втекти звідти і пройти важкий та небезпечний шлях до Будапешту. Тивадар ніколи не відмовляв своїм синам Джорджу та Полу в кишенькових грошах – давав їм будь яку суму, яку б вони не попросили, надіючись таким чином привчити їх відповідально відноситися до грошей. Через свій спосіб життя Тивадар мало залишав грошей в сімейному бюджеті, не дивлячись на солідний прибуток. Скоріше за все дитячі враження про матеріальні проблеми стали мотивуючими для Джорджа Сороса, завдяки чому він зумів акумулювати величезні статки, а батьківська легкість, з якою він відносився до матеріальних цінностей, дозволила Соросу з легкістю витрачати мільйони на благочинність.
В 1930 х роках у відповідь на посилення в Європі фашистських настроїв, в 1936 році вони змінили своє прізвище Шварц на угорське Сорос. Батьку Джорджа дуже подобалося нове прізвище. В 1944 році, коли Угорщину окупували гітлерівські війська, Тивадар вирішив, що пропозиція нової німецької адміністрації зареєструватися, яка пропонувалася всім єврейським сім’ям Будапешту, виглядає дуже підозріло. Він зумів зробити для всіх членів своєї сім’ї підробні документи, з якими вони стали жити окремо, щоб не викликати підозри та загубилися серед угорців. Так їм вдалося уникнути репресій під час яких було знищено біля 440 тисяч угорських євреїв.
З приходом нацистів матеріальний стан сім’ї значно знизився. В умовах фашистського режиму задача вижити стала справжньою перевіркою таланту Тивадара знаходити вихід з самих складних ситуацій. Для підвищення безпеки своєї сім’ї він навіть зумів зробити для своїх синів медичні довідки, в яких було написано, що обрізання для хлопчиків було зроблено по медичним, а не релігійним причинам. Більше того, Тивадар, використовуючи свої широкі зв’язки на чорному ринку, допоміг багатьом евреям Будапешту зробити підробні документи. При цьому бідні отримували такі документи безкоштовно, а багаті були змушені платити в 20 ти кратному розмірі.
Фашистська загроза висіла над сім’єю впродовж 10 місяців до січня 1945 року, коли війська Червоної армії війшли з боями в Будапешт. Сорос згадує, що спочатку радянські війська зустрічали з радістю, проте на зміну фашистській загрозі прийшла перспектива жити при соціалістичному режимові. В період післявоєнної гіперінфляції в Угорщині в 1945-1947 роках, Джордж Сорос попробував свої сили в торгівлі валютами.
Коли Джорджу виповнилося 17 років він вирішив виїхати з Будапешту. Він мріяв про більш цікаве життя з більшими перспективами, ніж в післявоєнній Угорщині. На запитання батька, куди ж він хотів би поїхати, Джордж сказав – “В Москву, подивитися, що з себе представляє цей соціалізм, або в Лондон, там ВВС.” Під час війни вся його сім’я часто слухала трансляції ВВС. Тивадар відмовив сина від поїздки до Москви, таким чином Джордж відправився в столицю Великої Британії. В 2000 році в інтерв’ю одній британській газеті, Сорос зізнався, що своїм діловим успіхом він зобов’язаний батьку, котрий також заклав основи світогляду великого інвестора.
В Англії Джордж оселився у своїх далеких родичів, яким в свій час Тивадар Сорос допоміг отримати підробні документи та виїхати з окупованої Угорщини. “Спочатку мені доводилося дуже тяжко – згадує Сорос – Я часто недоїдав, якось раз я навіть позаздрив кішці, яка їла оселедець.” В 1949 році Сорос вступив в Лондонську школу економіки, яку успішно закінчив через три роки. Весь цей час він існував за рахунок випадкових заробітків. Він працював на галентерейній фабриці, потім був комівояжером, офіціантом в ресторані, збирав яблука, був носильщиком на вокзалі, проте не полишав надії влаштуватися на роботу в банк. Вже в той час він вів бугалтерію своїх скромних фінансів. “Я починав з тижневого бюджету в чотири фунти стерлінгів, потім намагався вкластися в суму менше 4 фунтів, а в своєму щоденнику я вів облік своїх доходів та витрат.” – згадує з усмішкою нинішній мільярдер.
По закінченню Лондонської школи економіки Джордж Сорос отримав місце в інвестиційній компанії. Працював та стажувався в відділі арбітражу, який знаходився зовсім недалеко від Лондонської фондової біржі. В 1956 році Сорос отримав пропозицію попрацювати в невеликій Нью Йоркській брокерській фірмі, яка належала батьку його лондонського знайомого. З 1956 по 1959 рік Сорос працював в галузі міжнародного арбітражу, тобто купівлі цінних паперів в одній країні та продажу їх в іншій. Потім з 1959 по 1963 працював аналітиком в Wetheim & Co.
Переїхавши до США, Джордж Сорос почав інвестувати гроші своїх друзів та знайомих, а також свої власні скромні залишки зарплати, і через деякий час став непогано на цьому заробляти. Одного разу він поставив собі за ціль заробити на інвестиціях півмільйона доларів. Йому здавалось, що цієї суми буде достатньо, щоб перестати працювати, а все своє життя віддати філософії, котру він вважав тоді своїм єдиним та справжнім покликанням. Але по мірі того, як його доходи зростали, перевершуючи сподівання, він поставив пред собою більш амбітну ціль, насолоджуючись небезпечною грою та своїм талантом інвестора.
Врешті решт працюючи в компанії Arnhold & S.Bleichroeder, в якій він дослужився до посту віце президента, Джордж Сорос вирішив, що як інвестор він набагато талановитіший ніж як філософ чи топ менеджер. В 1967 році він зумів переконати керівництво Arnhold & S.Bleichroeder заснувати офшорний інвестиційний фонд, First Eagle під його управлінням. В 1969 компанія разом з Соросом заснувала ще один фонд, на цей раз хеджовий фонд Double Eagle, керувати яким також довірили Соросу. Коли регулюючі органи обмежили можливості Сороса керувати фондами, він покинув свої керівні посади і в 1970 році разом з Джимом Роджерсом, заснував знаменитий фонд Квантум. Цей фонд здійснював різні спекулятивні операції з цінними паперами, в результаті яких його дохідність в перші 10 років його існування склала 3365% за рік. Саме завдяки цьому фонду Сорос зобов’язаний своїм величезним майном, яке в даний час оцінюється в 11 мільярдів доларів.
Джордж Сорос прославився як геніальний інвестор і як один із самих щедрих мільярдерів, наряду з Карнегі та Рокфеллером. Проте більш за все він вважає цінними саме свої інтелектуальні досягнення. З юних років він мріяв стати другим Кейнсом чи Ейнштейном. Під час навчання в Лондонській школі економіки, він вивчав фінанси, але більш за все захоплювався філософією. Його дуже цікавили погляди англо – австрійського філософа Карла Поппера, котрий під час навчання Сороса працював в Лондонській школі економіки і формально був наставником молодого угорського емігранта. В основі філософії Поппера лежить так звана теорія рефлексивності, відповідно до якої у всіх процесах, в яких приймає участь людина, навідміну від процесів в неживій природі, сам спостерігач є частиною об’єктивної дійсності, за якою він спостерігає. Таким чином сам акт спостерігання може впливати на дійсність, яку аналізує спостерігач.
Погляди Поппера Сорос використав для розробки так званої теорії рефлексивності ринків, яку він з успіхом використовував в біржовій грі. Відповідно до цієї теорії трейдери приймають рішення про купівлю та продаж цінних паперів, виходячи з очікувань цін в майбутньому, а так як очікування – категорія психологічна, на них можна зробити деякий інформаційний тиск. При цьому настрої і очікування окремо взятих учасників ринку відображаються в характері ринкових операцій, що може спотворити вплив фундаментальних факторів на ринок.
Сорос впевнено заявляє в своїх книгах, що ця філософська доктрина стала дуже корисною на фінансовому ринку. Проте люди, які працювали з ним, стверждують, що приймаючи інвестиційні рішення, він скоріше за все покладається на свою інтуіцію та дар фінансового передбачення ніж свою філософію. Його син Роберт каже, що батько купляє, коли у нього починає боліти спина та продає, коли біль проходить.
Сороса також часто звинувачують у використанні при грі на біржі інсайдерської інформації, яку він отримує від високопоставлених керівників держав та компаній. Одного разу він вже був помітний в скандалі з використанням такої інформації. В 2002 році Парижський суд визнав Джорджа Сороса винним в отриманні конфіденційних даних та засудив його до штрафу в більш ніж 2 мільйони євро. На думку суду завдяки цим даним Сорос заробив біля 2 мільйонів доларів на акціях французького банку Соцієте Дженералє.
Зі всіх фінансових операцій, які проводив Сорос найбільш відомі його валютні спекуляції. В чорну середу 16 вересня 1992 року Сорос відкрив коротку позицію на фунт стерлінгів об’ємом більше 10 мільярдів доларів, заробивши за один день більше 1 мільярду. В результаті операцій Сороса Банк Англії був змушений провести масштабну валютну інтервенцію, і врешті решт вивести фунт стерлінгів з механізму регулювання курсів валют європейських країн, що в свою чергу привело до моментального падіння фунта по відношенню до основних валют. Саме з цього моменту Сорос став згадуватися в пресі, як людина яка обрушила банк Англії.
Джордж Сорос проводив дуже ризиковані операції з використанням кредитів, вчиняючи так, як звичайно на ринку не вчиняють, віддаючи перевагу більш надійним методам. Але скоріше за все Соросу надзвичайно подобається азарт біржової гри і можливість вийти переможцем зі складної ситуації, яку він сам собі створив. Джордж Сорос так як і його батько дуже любить небезпеку та ризик. Своєму біографу він зізнався, що найкращим для його життя роком став 1944, коли він та його сім’я знаходилися в смертельній небезпеці. В цей рік Сорос бачив, як загрожуюча розстрілом підробка документів, якою займався його батько, врятувала життя членам його сім’ї та багатьом іншим людям, тоді як сотні тисяч євреїв були знищені гітлерівським режимом. “Мені пощастило, що мій батько був з тих, хто не вчиняв так, як звичайно вчиняють люди, каже Сорос. Якщо будеш робити як всі, то скоріше за все помреш. Багато евреїв тоді не робили ніяких кроків, щоб сховатися чи покинути країну. А моїй сім’ї пощастило. Мій батько не побоявся йти на ризик. Життєвий урок, який я засвоїв саме під час війни, заключається в тому, що інколи можна втратити все, навіть власне життя, якщо не ризикувати.”
Ставши багатою та впливовою людиною, Сорос зостався доволі скромним. Він не колекціонує дорогі машини, не купляє спортивні команди та розкішні замки і інші іграшки, якими зазвичай мільярдери хизуються один перед одним. Сорос скромно одягається та скромно харчується в своїй квартирі в Нью Йорку, де йому зручно та приємно жити і інколи приймати гостей. Проте своїми вчинками, чи то благодійність, чи фінансова та політична діяльність, Сорос здається людиною величезних масштабів, особистістю, яка може обрушити національні валюти, формувати напрямок розвитку цілих регіонів. Джордж Сорос надає фінансову підтримку ініціативам по легалізації маріхуани в медичних цілях та дозволам одностатевих шлюбів. Він виділив більше 23 мільйонів доларів на підтримку груп, які виступали проти переобрання Джорджа Буша на 2 термін. Разом з тим така життєва позиція мабуть вписується в образ життя філософа – мільярдера, який відчуває силу та можливість зробити світ кращим. Я завжди відчував себе видатною людиною, сказав якось Сорос, і це насправді так.
Торгівля на форекс без депозиту – 8 доларів на рахунок від Nord Fx
